Публікація досить стара.
Це я просто для себе архівую дуже важливі для розуміння суспільних процесів "дрібниці" з життя держави. Диявол - як відомо - криється у дрібницях.
---
Олександр Палій, для «Оглядача», 09.12.2005
Трохи більше року тому символами України черговий раз було зманіпульовано. Так, зокрема, у вересні 2004 року на нових гривнях у Великих Київських князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого «несподівано» відросли бороди.
Кожна держава з максимальною ретельністю і серйозністю ставиться до вивіреності і достовірності державних символів. На перевірку їхньої однозначності та їхню популяризацію працюють цілі інституції. Натомість у нас справа пропаганди вітчизняної історії та державних символів досі лишається вкрай занедбаною.
Трохи більше року тому символами України черговий раз було зманіпульовано. Так, зокрема, у вересні 2004 року на нових гривнях у Великих Київських князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого «несподівано» відросли бороди.
Секрет такої несподіванки полягав у тому, що Національним банком тоді керував Сергій Тигіпко, колишній комсомолець, а за сумісництвом – керівник виборчого штабу Віктора Януковича.
Арсеній Яценюк, нинішній міністр економіки, а тоді - перший заступник голови НБУ, навіть заявив, що «це зумовлено тим, що це є автентичний портрет, а кожна банкнота засвідчувалася спеціальною комісією, тому ми досить виважено підходимо до зовнішнього вигляду кожної банкноти».
Однак, якраз автентичні портрети Київських князів засвідчують, що борід вони не носили.
У батька князя Володимира – Святослава - бороди не було. Натомість, як свідчить візантійський історик Лев Діакон, він мав довгі вуса і «оселедець» на голові. Цінність повідомлень Лева Диякона в тому, що він був учасником переговорів візантійців і русів, і на власні очі бачив Київського князя Святослава: «Ось якою була його зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясними, синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова була в нього зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся – ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одяг його був білий і відрізнявся від одежі його наближених тільки чистотою. Сидячи в човні на лавці для веслярів він поговорив трохи з імператором про умови миру і поїхав. Так закінчилася війна ромеїв із скіфами».
Скільки-небудь якісних прижиттєвих зображень князя Володимира не збереглося, однак якщо виходити з прислів'я «яблуко від яблуні не далеко котиться», то не зрозуміло, чому в князя Володимира Святославича мала бути борода, якщо в його батька були довгі вуса й оселедець.
За часів СССР історики намагалися зруйнувати архетиповий для українців образ Київських князів. Історик Герасимов «реконструював» образ князя Ярослава Мудрого, в результаті чого відростив йому бороду та надав монголоїдних рис обличчя. Вочевидь, це було зроблено задля того, щоб довести спадковість Москви по відношенню до Київської Русі – Київські князі в уявленні населення мали стати схожі на московських царів.
Це робилося попри те, що ранні Київські князі мали переважно скандинавське походження, і тому суттєво відрізнялися від московських царів, які, в свою чергу, мали добрий десяток поколінь татарських предків.
Вочевидь, така ж мета була й у комсомольця Тигіпка, який вважав, що продовження перебріхування історії зробить українців більш лояльними до наказів Москви. Водночас, найбільш достовірно князя Ярослава Володимировича зображено на його печатці. Ця печатка, природно, могла бути тільки прижиттєвою. На ній ми бачимо портрет, що радикально відрізняється від спроб реконструкції образу князя, здійснених в СССР.
Перед нами - типовий європейський лицар X-XI ст., у конічному шоломі, з-під якого стирчать в різні боки довгі вуса, а бороди немає. На Київському барельєфі князя Ізяслава, сина Ярослава Мудрого, так само зображено його вибрите підборіддя і загнуті донизу вуса.
Нарешті, існує унікальне для історії прижиттєве зображення князя Святослава Ярославича, сина Ярослава Мудрого і онука Володимира Великого, з родиною. Це зображення з «Ізборника Святослава» від 1073 року цінне тим, що воно прижиттєве – у князя немає німба над головою, а так князів могли зображувати виключно за життя. І тут, в Ізборнику, ані князь, ані князевичі не мають бороди, а натомість у князя є загнуті донизу вуса.
Обличчя Князя настільки архетипове для українця,
що московитські історики, які першими досліджували «Ізборник Святослава», задавалися питанням – «если сын Ярослава Мудрого был хохлом, то где тогда были русские?»
Нині чимало істориків вважають, що борода у князів могла з'являтися лише в піст. На війну вояки йшли виключно бритими – як князі, так і дружинники, можливо, крім селян. Треба сказати, у своєму підлабузництві штабіст Януковича зайшов далі, ніж просто замахнувся на санітарні норми Великих Київських князів.
У результаті заміни дизайну купюр зі зворотного боку купюри номіналом в одну гривню зникли зображення руїн Херсонесу – міста, яке 988 року облогою взяв Київський князь Володимир Великий. Заміна дизайну купюр відбулася в момент, коли з'явилися повідомлення, що Кучма пообіцяв Путіну вивести з Севастополя українські Військово-морські сили.
Заради бажання вислужитися перед іноземцями штабіст Януковича був готовий перекреслити одну з найвеличніших сторінок української історії та викреслити з пам'яті, що Херсонес уже був містом Київської військової слави задовго до того, як Севастополь став містом російської.
Олександр Палій, автор книги «Ключ до історії України».
Джерело.
четвер, 11 серпня 2011 р.
вівторок, 9 серпня 2011 р.
Блєск і ніщєта хом'ячків.
Нещодавно купив брошурку про Юлю Тимошенко, де описано її шлях від народження у хрущовці до 2009-го року. Ті брошукри знаєте видавництва "Фоліо".
Досить цікаве, дотепне, місцями трохи стьобне чтиво. :)
Ну Йулю туй-во трохи того, в буцигарню загриміли. Шаблезубі хом'ячки від Сіднею до Торонто почали показувати зубки, шкрябати лапцями, сновигати, вовтузитися, метушитися, закликати до "міжнародної громадськості".
А я вам скажу так. Конкретніше.
Юля мусить сидіти. Років 10, як Лазаренко, доки про неї не забудуть. Бо та брошурочка, точніше написане між рядками, мене остаточно переконала, шо найбільша небезпека для України, не Проффесор з Підрахуєм і Кравасісєй, єтц, - а Юля Тимошенко. Це та ж сама Чортословська, лише блондинка. Хіба ви це не бачите?
Сидіти якомога довше, можна і з комфортом (я сьогодні добрий), але щоб ВОНА не мала ніяких важелів впливу на життя України.
Повторюйте це щовечора перед сном.
Радійте, шо не Юля зараз Президентом, бо зараз би глипали очицями на те, що б ВОНА творила... "та ми ж не знали", "та ми ж думали"...
Досить цікаве, дотепне, місцями трохи стьобне чтиво. :)
Ну Йулю туй-во трохи того, в буцигарню загриміли. Шаблезубі хом'ячки від Сіднею до Торонто почали показувати зубки, шкрябати лапцями, сновигати, вовтузитися, метушитися, закликати до "міжнародної громадськості".
А я вам скажу так. Конкретніше.
Юля мусить сидіти. Років 10, як Лазаренко, доки про неї не забудуть. Бо та брошурочка, точніше написане між рядками, мене остаточно переконала, шо найбільша небезпека для України, не Проффесор з Підрахуєм і Кравасісєй, єтц, - а Юля Тимошенко. Це та ж сама Чортословська, лише блондинка. Хіба ви це не бачите?
Сидіти якомога довше, можна і з комфортом (я сьогодні добрий), але щоб ВОНА не мала ніяких важелів впливу на життя України.
Повторюйте це щовечора перед сном.
Радійте, шо не Юля зараз Президентом, бо зараз би глипали очицями на те, що б ВОНА творила... "та ми ж не знали", "та ми ж думали"...
понеділок, 1 серпня 2011 р.
За що пресують Ю. Луценка?
Негайно ж після ліквідації Макса Курочкіна в ЗМІ почали жваво обговорювати тему його зв’язків та бізнес чвар. Беручи до уваги, що за останній рік Курочкін здебільшого відбріхуваввся з Росії на обвинувачування Юрія Луценка, то ця інформація, що датується 2005 роком зовсім не здаватиметься застарілою. Самі подумайте: замах дворічної давнини на сина свого куратора та партнера - хіба не привід для убивства?...
Найвідомішим та найвпливовішим зв'язком Курочкіна Максима Борисовича, (1969 р.н) до 2004 був Бабаков Олександр Михайлович, 08.02.1963 р.н., який народився в м. Кишиневі, в 1985 р. закінчив економічний факультет МДУ, з 1988 по 2003 працював викладачем на економічному факультеті МДУ, кандидат економічних наук, з 1995 р. - гендиректор ТОВ "Запад-ИК", до обрання до Держдуми в 2003 р. - головуючий наглядових рад ВАТ "Московський акціонерний банк "Темпбанк" (Росія), ЗАТ "ПРОМЗВ'ЯЗОК", ВАТ "Готель "Прем'єр Палас" (Україна), з 2001 по 2003 рр. Обіймав посаду голови ради директорів ЗАТ "ПФК ЦСКА", з грудня 2003 р. – депутат Держдуми, де з січня 2004 р. став заступником голови комітету з енергетики, транспорту та зв'язку, в липні 2004 р. його було обрано головою президіуму партії "Родіна", один з потенційних кандидатів на посаду віце-спікера Держдуми, має громадянство Росії та Ізраїлю, співласник низки комерційних структур в Росії та за кордоном, мешкає в м. Москва, Слов'янський бульвар, 1 кв. 394.
Займатися бізнесом Бабаков рогзпочав в Україні.. Наприкінці 80-х років він був представником в Росії ЗАТ "ВОЗКО" (Вознесенський завод з виробництва та вичинки шкіри, м. Вознесенськ, Миколаївської області). По тому створив підприємство з продажу продукції ЗАТ "ВОЗКО" в Росії та ЗАТ "ПРОМЗВ'ЯЗОК" в Україні, яке, завдяки зв'язкам Бабакова в "Укртелекомі", 90% своєї продукції постачало цій найбільшій українській державній компанії України. Також має відношення до постачання нафтопродуктів в Україну з прибалтійського НПЗ "Mazeikiu nafta".
Разом з Бабаковим фактичними співласниками російського футбольного клубу "ЦСКА", речового ринку на стадіоні ЦСКА та московського клубу "Мєтєліца", являються батько й син Євгеній та Вадим Гінери (на Вадима Гінера в лютому 2005 року в Москві було здійснено замах на замовлення Максима Курочкіна: з автоматичної зброї розстріляли "Мерседес", що належав клубу ЦСКА. Вадима Гінера було поранено, але він вижив. Його батько наразі головує у професійному футбольному клубі).
За наявними даними, раніше контроль над ПФК "ЦСКА" належав чеченському організованому злочинному угрупуванню (ОЗУ), лідером якого був чеченець Шахруді Дахаданов, поганяйло "Шах".
Через футбольний клуб ЦСКА, основним офіційним спонсором котрого до останнього часу була компанія "Сібнєфть", а також спільні активи в голандських компаніях "MacAsyng Holding EV" та "Bluecastle Enterprices Ltd", котрі є власниками низки спортивних клубів та підприємств в Росії, Прибалтиці та в Україні; близький до російських олігархів Роману Абрамовичу та Олександру Мамуту.
В Україні Бабаков та «"ужниківські" через іноземні компанії контролюють низку комерційних структур в електроенергетичному, фінансовому, телекомунікаційному секторах, у транспортній сфері, готельному бізнесі, а також кілька найбільших промтоварних ринків України.
Окрім того, Бабаков представляє швейцарські фірми "IWENTA SA (SOCIETE ANONIM)" та АТ "IWENTA", зареєстрованих за однією і тією ж адресою в Швейцарії (1206, 16 AV JULES-COSNIER, GENEVA інша адреса, присутня в реєстраційних документах цих компаній - GENEVE, RUE DE LAUSANNE,57, C/ASTORA,) та "SOFISUSA (SOCIETE ANONIM)" (FRIBOURG, ROUTE DE BEAUMONT, 20, 1709), а також голандська філія словацької компанії Vychodo-slovenska energetika - VSE Energy International NV.
Інтереси Бабакова в усіх трьох компаніях представляє французький адвокат Олександр Гарез (Aleksandr Garez). Цей же ж адвокат представляє голандську компанію "MacAsyngHoldingBV", що володіє 1/3 акцій "Latvijas Krajbanka" (Латвійського ощадного банку).
Через "SOFISU SA" та VSE Energy International NV "лужниківські" контролюють шість українських енергорозподільчих компаній, а саме: "Черкасиобленерго", "Житомиробленерго", "Херсонобленерго", "Кіровоградобленерго", "Севастопольобленерго", "Одесаобленерго". Варто зауважити, що до того більшість (16 з 27) обленерго України знаходилися під контролем Суркіса, Медведчука та Григоришина, але після конфлікту "динамівців" з Григоришиним в 2002 році саме Суркіс з Медведчуком надали активну допомогу в отриманні контролю голандськими та швейцарськими компаніями над зазначеними обленерго.
Вище згадана швейцарська компанія "IWENTA SA" володіє 98% української компанії ТОВ "Парипгет-П" (ОКПО 25287600, зареєстрована за адресою м. Київ, вул. Червоних козаків, б. 6), міноритарними учасниками ТОВ "Паритет-П" є ЗАТ "Українська іноваційно-фінансова компанія" (надалі- УІФК), ТОВ "Петрівка- центр", ЗАТ "Промзв'язок", що зареєстровані за цією ж адресою.
В свою чергу ТОВ "Паритет-П" є засновником ЗАТ "Перший інвестиційний банк" (ОКПО 21666401, далі - "ПІБ"), ТОВ "Міжрегіональна фінансова компанія" (ОКПО 31361954). Має філію (ОКПО 23250751), зареєстровану в Любомльскому районі, Волинської області.
Швейцарська компанія "IWENTA SA" також є співласником взаємоафілійованих структур ЗАТ "УІФК" та ВАТ "УІФК", котрі в свою чергу є засновниками низки комерційних структур в Україні. Серед них ЗАТ "Українські національні комунікації" ("УНК"), ЗАТ "Коммон-УКРАЇНА", ЗАТ "Укрполімерпак", ТОВ "Медико-фармакологічна компанія МРС", ДП "УІФК- ВОЛИНЬ", ДП "УІФК- КРИМ", банк "ПІБ", ТОВ "Недержавний пенсійний фонд ПЕРСПЕКТИВА-99", ТОВ "Закарпатполіметали", ТОВ "Українська інформаційно-експедеційна компанія", "Міжнародна асоціація aвтопортів/автотерміналівв", ТОВ "БІБ", ТОВ "Південтрейдінвест", ТОВ "Термінал БК", ТОВ ГФ "KAMA3-TPAHC-CEPBIC", ВАТ "Страхова компашя СКАЙД-ВЕСТ", ТОВ "Аграрний комплекс "ВАСИЛЬКИ", ТОВ "Водне господарство" та інші.
Афілійованими структурами "лужниківців" в Україні також є ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти", ТОВ "Нова фінансова компанія", ДП "ЛД Украта".
Можна побачити зацікавленість цієї російської групи в експансії до України в готельно-розважальному бізнесі.
Тож, окрім відомих п'ятизіркового "Прем'єр-Паласа" в Києві та чотиризіркового "Ореанда" в Ялті, "лужниківці" вже контролюють в Україні цілу мережу першокласних готелів Premier Hotels. До цієї мережі, окрім вище зазначених, входять: Готель "Дністер" (Львів), готель "Стар " (Мукачево), готель "Лондонський " (Одеса), готель Cosmopolit (Харків).
Довідка: Акціонерами ВАТ "Готель "Прем'єр Палас" є українські компанії ВАТ "Українська іноваційно-фінансова компанія " (31,99 %), ГП "ЛД Україна" (5,2 %), ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" (30,55 %), ВАТ "Перший Інвестиційний Банк " (7,45%), а також швейцарські компанії IWENTA S. А. (7,88 %), Repechine Finance S. A. (12,39 %), Urbanic Finance S. A. (4,28 %).
Як повідомлялося раніше, у квітні 2005 року було відкрито другу частину готелю "Прем'єр-палас", і її номерний фонд зріс на 150 номерів - до 289, включаючи люкси та президентські апартаменти.
"Ореанду" було зареєстровано як закрите акціонерне товариство в 1999 році. Цей чотиризірковий готель включає в себе 114 номерів, з яких 5 - апартаменти, 14 - люкси, 21 - напівлюкси.
За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку 64,58% акцій компанії належать швейцарскій компанії IWENTA S. A. , 15,36% - "Венчурним інвестиціям" (Київ).
Готель збудовано в 1907 році і цілком переоснащено та реконструйовано в 2001. Він знаходиться на березі чорного Моря, в центрі Ялти. До послуг мешканця бізнес центр, ресторани й бари, казино, дайвінг клуб, фітнес центр, закритий басейн, тренажерна зала, турецька лазня. Всі номери оснащено кондиціонерами, супутниковим та кабельним телебаченням, мінісейфами, мінібарами.
Вартість проживання в номері залежить від пори року та комфортабельності, і коливаєтсья від 514 гривень за добу за одномісний номер класу "Б", до 5830 гривень за апартаменти "А".
Найбільшу цікавість, з урахуванням свого основного профільного бізнесу в Росії, "лужниківці" проявляють до захоплення великих речових ринків України.
На данный момент "лужниківці" мають контроль над найбільшими ринками Києва: Троєщинським та Петрівкою, а також центральними ринками Дніпропетровська - "Озерка" та Харкова - "Барабашовський ринок".
Саме боротьбою "лужниківців" за переділ сфер впливу на ринки й готелі, на наш погляд, може бути пов'язана ціла низка кримінальних чвар та убивств протягомм 2002-2005 років.
Ось виписка зі зведень МВС лише за деякими з них в хронологічному порядку з коментарями:
- 29.01.2002 року о 15.55 в пріміщенні спортклубу "Енергія" по проспекту Воз'еднання, 26/2 внаслідок вибуху загинув Зозуля Андрій Васильович, 1964р.н. i тілесні ушкодження отримали ще 4 особи (Зозуля — криміналъний авторитет, разом з лідером кримського Промислового Фонду „Сейлем", що на той час відбував термін, були фактичними співласниками готеля "Ореанда").
- 20.07.2002 у м. Ялті по вул. Червоноармійській - вбивство з вогнепальної зброї подружжя Возненко - Андрія Анатолійовича, 1975 р.н. та Ольги Уйгурівни, 1979 р.н. (співласники ресторанно-готельного комплексу, які відмовилися його продавати).
- 01.12.2003 по вул. Госпітальній 18 - вбито В. Прищика (кримінальний авторитет, поганяйло "Прищик", лідер однієї з найбільших київських ОЗУ, співласник ринку, "Троєщина");
- 23.05.2004 по вул. Привокзальній 6 в м. Киеві - вбитий О.Хохлов (людина з кола Курочкіна, займався перепродажем авто, пригнаних зРосії).
- 20.08.2004 - ринок "Троєщина" - два вибухи.
- 03.09.2004 о 05.40. в м.Киеві по проспекту Радянської України, 20-в, у під”їзді житлового будинку біля ліфтової кабіни стався вибух невстановленого вибухового пристрою, в результаті якого отримав закриту черепно-мозкову травму, контузію, опік обличчя 1-го ступеню та осколкові поранения тіла мешканець зазначеного будинку заступник директора ринку "Троєщина" Аліменко С.О.
- 06.11.2004 по вул. Антоновича (колишня Горького, 4/6) вибухнув автомобіль припаркований поряд з автомобілем громадянина Poсiї Курочкіна М.Б., поранено два охоронця, сам Курочкін не постраждав (Курочкін безпосередньо представляв інтереси "лужниківских" в Україні).
- 06.12.2004 близько 17:55 коло будинку № 31 по вул. Береговій у Дніпропетровську, восьмеро невідомих здійснили хуліганські дії щодо Єфименка Григорія Андрійовича - Директора й співласника КП "Центральний ринок", а також працівників охоронної фірми "Б.О.Г." Олійника Ігоря Миколайовича, Чічєнова Миколи Васильовича та Скитенко Олександра Олександровича, в результаті яких Олійник І.М. отримав тілесні ушкодження у вигляді різаної рани правого стегна, Чічєнов М.В. – різаної рани правого передпліччя та грудей, Скитенко О.О. – поранення голови й тулуба, Єфименко Г.А. – поранення коліна. Також, в результаті нападу пошкоджено автомобіль ВАЗ-2109, держномер 640-25 АВ, що належить охоронній фірмі "Б.О.Г.".
- 13.12.2004 близько 17:00 коло під'їзду №4 будинку №35 по вул.Дзержинського м.Дніпропетрівска невтановлена особа через хуліганські дії, здійснивши вибух, нанесла тілесні ушкодження громадянинку Балтаксі Мойсею Михайловичу, який працював заступником директора ВАТ "Дніпропетрівский Центральний ринок".
- 19.06.2005 близько 01:30 засновнику ВАТ "Енергосервіс" Нестеренко Віктору Олександровичу 14.03.1967р.н., коли він з дружиною поверталися додому після постановки авто на стоянку. Троє невідомих нанесли тілесні ушкодження (відкрита черепно-мозкова травма, струс головгого мозку та ножове поранення гомілки). Доставлено до реанімаційного відділення обласної лікарні ім. Мєчнчкова. В Нестеренко нічого не викрадено. ВАТ "Енергосервіс" є засновником ВАТ "Регіоноптсервіс", яке в 2004 було визнане переможцем приватизаційного конкурсу Центрального ринку "Озерка".
- 11.10.2005 близько 20:00 невідомою особою з вогнепальної зброї вчинено замах на вбивство мера Ялти А.Чабанова, потерпілому нанесено проникаюче вогнепальне поранення правого передпліччя [стрілляв дилетант – коли смикав за гачок, пістолет смикнувся за вказівним пальцем праворуч – дилетант L.V.], замах вчинено при вході потерпілого до будинку, де він мешкав.(Чабанов залишився живим завдяки тому, що упав під стіл і решта куль пролетіли мимо, а дружина встигла зачинити двері. Чабанов є фактичним власником ресторану в готелі "Ореанда", а також виступає у відкритому конфлікті з попереднім мером Сергієм Брайко, котрому "лужниківці" надавали фінансову та організаційну підтримку на виборах, Чабанов обіцяв розібратися із законністю приватизації готелю "Ореанда" росіянами. Брайко нині знову обрано мером Ялти.)
Бабаков мав безпосереднє відношення до створення в Україні "Російського клубу", організації, що надавала фінансову та отрагізаційну допомогу Януковичу В.Ф. під час президентських перегонів 2004 року. Членами "Російського клубу" були Курочкін, Чорномирдін, Гельман, Павловський, Суркіс, Медведчук, Янукович.
Разом з тим відомо, що російський політтехнолог Марат Гельман автор та творець політтехнологічного бренду "Родина" на виборах до Держдуми Росії в 2003 році, друг та земляк Бабакова. Після відходу Гельмана на заключному етапі виборчої кампанії Януковича та виступі на російському телебаченні про безперспективність Януковича як кандидата в президенти України, Бабаков, який був спостерігачем на президентських виборах від Держдуми Росії, всіляко показував свою прихильність до альтернативного кандидата і навіть з'являвся на телеекранах у помаранчевому шарфику, чим спровокував депутатський запит про неналежну поведінку депутата Держдуми Росії Жириновського.
В Україні інтереси Бабакова до останнього часу представляв громадянин Росії Максим Борисович Курочкін.
Курочкін Максим Борисович, 04.06.1969 р.н., народився в Росії, в 1989 році, після демобілізації з армії, вступив на юридичинй факультет МДУ, вечірнє відділення якого закінчив в 1994 році, прописаний в м. Москва, пров. Факультетський, б. 3, кв. 173, паспорт громадянина Росії серія 50 № 0290009 видано 15.10.1998 МВС Росії, колишній спортсмен-дзюдоїст, вживає наркотики, брутально поводиться. В м. Києві мешкав у готелі «Прем'єр-Палас», виконавчий директор «Російського клубу» в Україні, відомостей про судимості в ОСК МВС України немає, поганяйла: "Макс Бєшений", "Макс Лужніковський", "Макс Липецький".
За відомостями МВС Росії Курочкін М.Б. лідер "Ізмайловської бригади" ОЗУ "Лужниківське". Неодноразово був затриманий правохоронними органами за рекет, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, пограбування, участь в "кримінальних чварах". Протягом 1989-2001 років щодо Курочкіна М.В. було порушено кілька кримінальних справ, котрі пізніше закривалися за сумнівних обставин.
В 2001 році залучався до справи за підозрою в організації розстрілу у Москві харківського авторитета "Батона".
Довідка: Батозський Сергій Станіславович, 26.04.62, поганяйло "Батон", росіянин.
Народився у м. Харкові. Працював заступником генерального директора АТ "Ресторан "Харків". Був засновником ВАТ "Крокус" (разом з Диментом Ю.Б., Лісним А.Г., Шкутовим В. Л.). Раніше судимий за статтею 83 ч.2 КК України. Стояв на обліку в УБОЗ УВМС України в Харківській області як кримінальний авторитет, мав міжрегіональні та міжнародні злочинні зв'язки на території України та Росії. В м. Харкові мав дружні відносини з кримінальними авторитетами та членами злочинних угруповань – "Іспанцем" - Бодапростим В. П., "Махойем" - Лісним А. Г., та іншими.
В 1998р Ботозького С.С. опрацьовували ДУБОЗ МВС України. Внаслідок проведення оперативних заходів щодо Батозького С.С., той поспіхом відбув до Москви і за наявною інформацією мешкав у свого московського кримінального зв'язкового Федорова Олександра Юрієвича, поганяйло "Фєдя".
Батозький С.С., використовуючи свої корупційні зв'язки в правохоронних органах Москви, за підробними документами оформив прописку у Москві по Ізмайловському Бульвару 49, а пізніше по Фрунзенській Набережній 12, кв. 28 та отримав громадянство Російської Федерації.
У Москві Батозький тісно співпрацював з кримінальними авторитетами та членами Орєховського злочинного угрупування: "Сильвестром" Тімофєєвим С. В., "Вітохой", "Торпедою" - Кузнєцовим А. С. (з Кузнєцовим А.С. мав комерційні стосунки), Кємєровським злочинним угрупуванням - Брати Карєліни, мав дружні та ділові стосунки з членами чеченської діаспори м. Москви та членами чеченського ОЗГ. Одночасно по Москві відомі зв'язки "Батона": кримінальні авторитети - "Маля", "Алік-московський", "Генерал". За наявною інформацією Батозький С. С. в м. Москві мав відношення до наркобізнесу (операції зі збуту кокаїну).
В грудні 2000 р, у вечірній час, на подвір'ї по Фрунзенській Набережній 12, із вогнепальної зброї було обстріляно "Мерседес", в якому знаходився Батозький С.С. Від дачі свідчень у цій справі, Батозький С.С. відмовився. Прокуратурою району було відкрито кримінальну справу за статтею 105 КК РФ (Замах на вбивство).
12.07.2001 р. під час повернення Батозького додому по Фрунзенській Набережній 12, він разом з співмешканкою - Кульматицькою Іриною Артерівною, 1969 р.н., народилася у м. Москві, не працює, був розстріляний з вогнепальної зброї двома невідомими. Кульматицькій І.А. було нанесено вогнепальне поранення голови. Від отриманих поранень обоє померли на місці. Злочинці, кинувши зброю на місці злочину, зникли на авто ВАЗ-2109 світлого кольору. Охоронник Батозького С.С. - Кілєшов О.В. вжив заходів, щоб наздогнати злочинців, в результаті йому вдалося затримати одного з нападників, якого було доправлено до УВС Чєртанівського району АО м. Москви. Злочинцем виявився Пісоцький Вадим Вікторович, 1971 р.н., народився у Дніпропетровській області, прописаний і мешкав у Московській області, Подольському мікрорайоні, селища Фабрика 1-го Травня 44, кв.15. До тепер Пісоцький свідчень не дає, особу другого злочинця не встановлено.
За наявною інформацією, у квітні 2001 року "Батон" в казино "Мєтєліца" побив одного з лідерів "лужниківського" ОЗУ Максима Курочкіна, який потім довгий час лікувався у Німеччині, а після повернення організував розстріл Батозького.
Похорони Батозького С.С. відбулися в 14.07.2001. р в м.Харкові. На похоронах були присутні депутат Харківської Міської Ради Народних Депутатів Кєрнес Г.А., кримінальний авторитет "Іспанець" - Бодапростий Володимир Прозорович, помічник "Іспанця" - Сотніков, Власник ТРК "Сімон" Давтян А. С., "Помідор" - Задоренко В. В., "Маха" - Лєсной А.Г., чемпіон світу з кікбоксінгу Вовчанчин І. В.
В м. Києві з 2002 по 2005 роки Курочкін мешкав в правому крилі 6-го поверху готелю «Прем'єр Палас». Безпосередньо представляв інтереси російських «лужниківскої» та «липецької» ОЗГ з метою легалізації злочинних засобів цих угруповань, через розміщення їх в інвестиційно привабливі підприємства України.
В Україні інтереси М. Курочкіна та російських бізнесменів, які стояли за ним, лобіювали "динамівці" та безпосередньо Медведчук з Суркісом. Тож, питання про придбання готелю "Прем'єр" у власність вирішувався за їхнього бепосереднього сприяння. Г. Суркіс особисто допомагав Курочкіну познайомитися з "потрібними" людьми на вищіх щаблях влади. За сприяння В. Медведчука Курочкіну видали посвідчення працівника Адміністрації Президента України, спецталони та номери на авто, а також оформили його охорону силами працівників спецпідрозділу ДСО МВС "Титан". Машини, на яких їздив Курочкін Мерседес-600 г/н 55533КА, Мерседеси G500 г/н 80020KI та 55058KI були оснащені мигалками СГП як спецмашини.
За розпорядженням Курочкіна в одному з найкращих номерів готелю "Прем'єр Палас" розмістився громадянин Сирії Камаль. Камаль був наркодилером і забезпечував "креком" та елітним героїном окрім самого Курочкіна ще декількох депутатів ВР і працівників Адміністрації Президента Кучми.
Під впливом наркотиків, Курочкін часто відвідував нічні клуби, де неодноразово з грубощами забирав дівчат, садовив їх до авто, відвозив до себе, гвалтував, після чого давав великі суми грошей, щоб ті не зверталися до міліції.
Під час затримання в липні 2004 року працівниками ДУБНОН МВС України в аеропорту Бориспіль Камаля, який перевозив велику партію героїну, той зателефонував безпосередньо заступникову міністра Гусарову (зараз обраний народним депутатом від "Партії Регіонів"), котрий по телефону дав розпорядження відпустити Камаля та повернути йому "товар". На початку 2005 року тіло Камаля знайшли в одній з водойм Чернігівської області. За офіційною версією, він втопився "внаслідок неналежного поводження на воді".
20 червня 2002 року М. Курочкін з групою осіб та братом С.Медведчуком, який обіймав тоді посаду голови ДПА ГНА Львівської області, чартерним рейсом № 9511, замовленим футбольним клубом "Динамо-Київ" прибули до офісу "Львівобленерго", і поставили вимогу провести в екстренному порядку нараду членів правління. На тій нараді головою правління ВАТ "Львівобленерго" було призначено Олійника В.В., якого представив М. Курочкін особисто.
21 червня 2002 року М. Курочкін у супроводі групи осіб прибув до ВАТ "Прикарпаттяобленерго", м. Івано-Франківськ, де мав зустріч з головою правління Сафроновим І.Н., котрий був змушений погодититися з усіма вимогами М. Курочкіна, завдяки чому залишився на своїй посаді.
2 липня 2002 року М.Курочкін, прибув до правління "Полтаваобленерго" для залагодження конфлікту між головою правління Дьоміним А.А. та тимчасово виконуючим його обов'язки Чернявським В.А. Зайшовши до кабінету голови правління А. Дьоміна Курочкін поставив грубу вимогу залишити приміщення, після того протягом півтори години мав конфіденційну бесіду з А. Дьоміним, в результаті якої той написав заяву з проханням звільнити його з посади, яку він обіймав.
20 листопада 2003 року за дивних обставин в ДТП загинув голова правління компанії з енергопостачання ВАТ "Житомиробленерго" Петро Старовойтов, коли його авто Ауді врізалося у вантажівку КрАЗ з прицепом (аварія трапилася на трасі Київ-Житомир в районі населеного пункту Кочеров).
06.11.2004 авто, припарковане поряд з авто, яким користувався Курочкін вибухнуло на вулиці Антоновича в Києві, сам Курочкін не постраждав. Два його охоронці отримали серйозні поранення. Після цього випадку Курочкін поїхав до Москви [сцикливий хлоп’яга, лише раз "толсто намєкнулі" відразу здриснув до Кучково L.V.].
У березні 2005 МВС України Курочкіна було оголошено в розшук у зв'язку з порушенням проти нього кримінальних справ (СУ ГУ МВС Украины в АР Крим за кримінальною справою № 607132 від 29.12.2004 р. за ст. 189 ч.2 КК. та ГСУМВС України за КС № 50-3876 від 24.03.2005р. за ст. 189 ч.4 КК України).
Як зазначив на прес-конференції заступник міністра внутрішніх справ Генадій Москаль, М. Курочкіну, співпрацюючи з колишнім керівником Державного керівництва справами Ігорем Бакаєм, 2 листопада 2004 року за термінового розпорядження Уряду було незаконно відчужено в Криму 346 га ялтинських земель, які знаходяться у заповідній зоні. Окрім того, наступного дня, 3 листопада, І. Бакай підписав розпорядження про передачу під контроль М. Курочкіна київського готелю "Дніпро". Окрім того, раніше під контроль М. Курочкіна, за словами Г. Москаля, через підставних осіб було передано три санаторно-курортних комплекси, а також за сприяння Державної податкової інспекції Дніпропетровська він отримав у власність Дніпропетровський центральний ринок "Озерка".
Після цього керівництво готелю "Прем'єр-Палас" заявило, що оголошений у загальноукраїнський розшук російський бізнесмен Максим Курочкін не пов'язаний з правлінням готелю і не має на нього жодних прав власності.
Відповідно до заяви голови правління ВАТ "Готель "Прем'єр-Палас" Олександра Литвина (член партії "Єдність" мера Києва Омельченко А.А.) від імені акціонерів, Курочкін ніколи не володів "Прем'єр-Паласом", і не є його акціонером, а лише запрошувався до керівництва готелем у складі наглядової ради (НР) протягом недового часу, пише "Українська Правда".
Акціонери ВАТ "Готель "Прем'єр Палас" на початку 2004 року вивели Курочкіна зі складу НР за неналежне виконання ним службових обов'язків, і з цієї миті М. Курочкін жодним чином не пов'язаний з готелем та з його власниками".
Нова НР готелю діє з жовтня 2004 року. До її складу входять голова НР Юрій Антоненко, який обіймає посаду заступника голови правління ВАТ "Українська іноваційно-фінансова компанія", а також члент НР Ірина Филипчук, Дмитро Пилявський та Вадим Ходаковський.
Серед близьких зв'язків "лужниківських" в Україні, окрім вище згаданих, відомі:
- Притика Олександр Яковлевич, 17.05.1959, народився у м. Києві, голова правління банку "ПІБ", АК "ПАРИТЕТ" та "М.Ф.С.". За зсписками Юлії Тимошенко обрано до Київради.
- Спектор Михайло Иосипович, 17.11.1964, народився у м. Ватутіно, Черкаської області, президент ЗАТ "ИЇВ-КОД", директор ТОВ "КЛІМАТ-КОМФОРТ".
- Катерина Фесенко - дружина одного з керівників Держкомкордону
- Микола Білоконь – экс-Міністр Внутрішніх Справ України (наразі мешкає в РФ за рахунок Макса Курочкіна).
Найвідомішим та найвпливовішим зв'язком Курочкіна Максима Борисовича, (1969 р.н) до 2004 був Бабаков Олександр Михайлович, 08.02.1963 р.н., який народився в м. Кишиневі, в 1985 р. закінчив економічний факультет МДУ, з 1988 по 2003 працював викладачем на економічному факультеті МДУ, кандидат економічних наук, з 1995 р. - гендиректор ТОВ "Запад-ИК", до обрання до Держдуми в 2003 р. - головуючий наглядових рад ВАТ "Московський акціонерний банк "Темпбанк" (Росія), ЗАТ "ПРОМЗВ'ЯЗОК", ВАТ "Готель "Прем'єр Палас" (Україна), з 2001 по 2003 рр. Обіймав посаду голови ради директорів ЗАТ "ПФК ЦСКА", з грудня 2003 р. – депутат Держдуми, де з січня 2004 р. став заступником голови комітету з енергетики, транспорту та зв'язку, в липні 2004 р. його було обрано головою президіуму партії "Родіна", один з потенційних кандидатів на посаду віце-спікера Держдуми, має громадянство Росії та Ізраїлю, співласник низки комерційних структур в Росії та за кордоном, мешкає в м. Москва, Слов'янський бульвар, 1 кв. 394.
Займатися бізнесом Бабаков рогзпочав в Україні.. Наприкінці 80-х років він був представником в Росії ЗАТ "ВОЗКО" (Вознесенський завод з виробництва та вичинки шкіри, м. Вознесенськ, Миколаївської області). По тому створив підприємство з продажу продукції ЗАТ "ВОЗКО" в Росії та ЗАТ "ПРОМЗВ'ЯЗОК" в Україні, яке, завдяки зв'язкам Бабакова в "Укртелекомі", 90% своєї продукції постачало цій найбільшій українській державній компанії України. Також має відношення до постачання нафтопродуктів в Україну з прибалтійського НПЗ "Mazeikiu nafta".
Разом з Бабаковим фактичними співласниками російського футбольного клубу "ЦСКА", речового ринку на стадіоні ЦСКА та московського клубу "Мєтєліца", являються батько й син Євгеній та Вадим Гінери (на Вадима Гінера в лютому 2005 року в Москві було здійснено замах на замовлення Максима Курочкіна: з автоматичної зброї розстріляли "Мерседес", що належав клубу ЦСКА. Вадима Гінера було поранено, але він вижив. Його батько наразі головує у професійному футбольному клубі).
За наявними даними, раніше контроль над ПФК "ЦСКА" належав чеченському організованому злочинному угрупуванню (ОЗУ), лідером якого був чеченець Шахруді Дахаданов, поганяйло "Шах".
Через футбольний клуб ЦСКА, основним офіційним спонсором котрого до останнього часу була компанія "Сібнєфть", а також спільні активи в голандських компаніях "MacAsyng Holding EV" та "Bluecastle Enterprices Ltd", котрі є власниками низки спортивних клубів та підприємств в Росії, Прибалтиці та в Україні; близький до російських олігархів Роману Абрамовичу та Олександру Мамуту.
В Україні Бабаков та «"ужниківські" через іноземні компанії контролюють низку комерційних структур в електроенергетичному, фінансовому, телекомунікаційному секторах, у транспортній сфері, готельному бізнесі, а також кілька найбільших промтоварних ринків України.
Окрім того, Бабаков представляє швейцарські фірми "IWENTA SA (SOCIETE ANONIM)" та АТ "IWENTA", зареєстрованих за однією і тією ж адресою в Швейцарії (1206, 16 AV JULES-COSNIER, GENEVA інша адреса, присутня в реєстраційних документах цих компаній - GENEVE, RUE DE LAUSANNE,57, C/ASTORA,) та "SOFISUSA (SOCIETE ANONIM)" (FRIBOURG, ROUTE DE BEAUMONT, 20, 1709), а також голандська філія словацької компанії Vychodo-slovenska energetika - VSE Energy International NV.
Інтереси Бабакова в усіх трьох компаніях представляє французький адвокат Олександр Гарез (Aleksandr Garez). Цей же ж адвокат представляє голандську компанію "MacAsyngHoldingBV", що володіє 1/3 акцій "Latvijas Krajbanka" (Латвійського ощадного банку).
Через "SOFISU SA" та VSE Energy International NV "лужниківські" контролюють шість українських енергорозподільчих компаній, а саме: "Черкасиобленерго", "Житомиробленерго", "Херсонобленерго", "Кіровоградобленерго", "Севастопольобленерго", "Одесаобленерго". Варто зауважити, що до того більшість (16 з 27) обленерго України знаходилися під контролем Суркіса, Медведчука та Григоришина, але після конфлікту "динамівців" з Григоришиним в 2002 році саме Суркіс з Медведчуком надали активну допомогу в отриманні контролю голандськими та швейцарськими компаніями над зазначеними обленерго.
Вище згадана швейцарська компанія "IWENTA SA" володіє 98% української компанії ТОВ "Парипгет-П" (ОКПО 25287600, зареєстрована за адресою м. Київ, вул. Червоних козаків, б. 6), міноритарними учасниками ТОВ "Паритет-П" є ЗАТ "Українська іноваційно-фінансова компанія" (надалі- УІФК), ТОВ "Петрівка- центр", ЗАТ "Промзв'язок", що зареєстровані за цією ж адресою.
В свою чергу ТОВ "Паритет-П" є засновником ЗАТ "Перший інвестиційний банк" (ОКПО 21666401, далі - "ПІБ"), ТОВ "Міжрегіональна фінансова компанія" (ОКПО 31361954). Має філію (ОКПО 23250751), зареєстровану в Любомльскому районі, Волинської області.
Швейцарська компанія "IWENTA SA" також є співласником взаємоафілійованих структур ЗАТ "УІФК" та ВАТ "УІФК", котрі в свою чергу є засновниками низки комерційних структур в Україні. Серед них ЗАТ "Українські національні комунікації" ("УНК"), ЗАТ "Коммон-УКРАЇНА", ЗАТ "Укрполімерпак", ТОВ "Медико-фармакологічна компанія МРС", ДП "УІФК- ВОЛИНЬ", ДП "УІФК- КРИМ", банк "ПІБ", ТОВ "Недержавний пенсійний фонд ПЕРСПЕКТИВА-99", ТОВ "Закарпатполіметали", ТОВ "Українська інформаційно-експедеційна компанія", "Міжнародна асоціація aвтопортів/автотерміналівв", ТОВ "БІБ", ТОВ "Південтрейдінвест", ТОВ "Термінал БК", ТОВ ГФ "KAMA3-TPAHC-CEPBIC", ВАТ "Страхова компашя СКАЙД-ВЕСТ", ТОВ "Аграрний комплекс "ВАСИЛЬКИ", ТОВ "Водне господарство" та інші.
Афілійованими структурами "лужниківців" в Україні також є ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти", ТОВ "Нова фінансова компанія", ДП "ЛД Украта".
Можна побачити зацікавленість цієї російської групи в експансії до України в готельно-розважальному бізнесі.
Тож, окрім відомих п'ятизіркового "Прем'єр-Паласа" в Києві та чотиризіркового "Ореанда" в Ялті, "лужниківці" вже контролюють в Україні цілу мережу першокласних готелів Premier Hotels. До цієї мережі, окрім вище зазначених, входять: Готель "Дністер" (Львів), готель "Стар " (Мукачево), готель "Лондонський " (Одеса), готель Cosmopolit (Харків).
Довідка: Акціонерами ВАТ "Готель "Прем'єр Палас" є українські компанії ВАТ "Українська іноваційно-фінансова компанія " (31,99 %), ГП "ЛД Україна" (5,2 %), ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" (30,55 %), ВАТ "Перший Інвестиційний Банк " (7,45%), а також швейцарські компанії IWENTA S. А. (7,88 %), Repechine Finance S. A. (12,39 %), Urbanic Finance S. A. (4,28 %).
Як повідомлялося раніше, у квітні 2005 року було відкрито другу частину готелю "Прем'єр-палас", і її номерний фонд зріс на 150 номерів - до 289, включаючи люкси та президентські апартаменти.
"Ореанду" було зареєстровано як закрите акціонерне товариство в 1999 році. Цей чотиризірковий готель включає в себе 114 номерів, з яких 5 - апартаменти, 14 - люкси, 21 - напівлюкси.
За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку 64,58% акцій компанії належать швейцарскій компанії IWENTA S. A. , 15,36% - "Венчурним інвестиціям" (Київ).
Готель збудовано в 1907 році і цілком переоснащено та реконструйовано в 2001. Він знаходиться на березі чорного Моря, в центрі Ялти. До послуг мешканця бізнес центр, ресторани й бари, казино, дайвінг клуб, фітнес центр, закритий басейн, тренажерна зала, турецька лазня. Всі номери оснащено кондиціонерами, супутниковим та кабельним телебаченням, мінісейфами, мінібарами.
Вартість проживання в номері залежить від пори року та комфортабельності, і коливаєтсья від 514 гривень за добу за одномісний номер класу "Б", до 5830 гривень за апартаменти "А".
Найбільшу цікавість, з урахуванням свого основного профільного бізнесу в Росії, "лужниківці" проявляють до захоплення великих речових ринків України.
На данный момент "лужниківці" мають контроль над найбільшими ринками Києва: Троєщинським та Петрівкою, а також центральними ринками Дніпропетровська - "Озерка" та Харкова - "Барабашовський ринок".
Саме боротьбою "лужниківців" за переділ сфер впливу на ринки й готелі, на наш погляд, може бути пов'язана ціла низка кримінальних чвар та убивств протягомм 2002-2005 років.
Ось виписка зі зведень МВС лише за деякими з них в хронологічному порядку з коментарями:
- 29.01.2002 року о 15.55 в пріміщенні спортклубу "Енергія" по проспекту Воз'еднання, 26/2 внаслідок вибуху загинув Зозуля Андрій Васильович, 1964р.н. i тілесні ушкодження отримали ще 4 особи (Зозуля — криміналъний авторитет, разом з лідером кримського Промислового Фонду „Сейлем", що на той час відбував термін, були фактичними співласниками готеля "Ореанда").
- 20.07.2002 у м. Ялті по вул. Червоноармійській - вбивство з вогнепальної зброї подружжя Возненко - Андрія Анатолійовича, 1975 р.н. та Ольги Уйгурівни, 1979 р.н. (співласники ресторанно-готельного комплексу, які відмовилися його продавати).
- 01.12.2003 по вул. Госпітальній 18 - вбито В. Прищика (кримінальний авторитет, поганяйло "Прищик", лідер однієї з найбільших київських ОЗУ, співласник ринку, "Троєщина");
- 23.05.2004 по вул. Привокзальній 6 в м. Киеві - вбитий О.Хохлов (людина з кола Курочкіна, займався перепродажем авто, пригнаних зРосії).
- 20.08.2004 - ринок "Троєщина" - два вибухи.
- 03.09.2004 о 05.40. в м.Киеві по проспекту Радянської України, 20-в, у під”їзді житлового будинку біля ліфтової кабіни стався вибух невстановленого вибухового пристрою, в результаті якого отримав закриту черепно-мозкову травму, контузію, опік обличчя 1-го ступеню та осколкові поранения тіла мешканець зазначеного будинку заступник директора ринку "Троєщина" Аліменко С.О.
- 06.11.2004 по вул. Антоновича (колишня Горького, 4/6) вибухнув автомобіль припаркований поряд з автомобілем громадянина Poсiї Курочкіна М.Б., поранено два охоронця, сам Курочкін не постраждав (Курочкін безпосередньо представляв інтереси "лужниківских" в Україні).
- 06.12.2004 близько 17:55 коло будинку № 31 по вул. Береговій у Дніпропетровську, восьмеро невідомих здійснили хуліганські дії щодо Єфименка Григорія Андрійовича - Директора й співласника КП "Центральний ринок", а також працівників охоронної фірми "Б.О.Г." Олійника Ігоря Миколайовича, Чічєнова Миколи Васильовича та Скитенко Олександра Олександровича, в результаті яких Олійник І.М. отримав тілесні ушкодження у вигляді різаної рани правого стегна, Чічєнов М.В. – різаної рани правого передпліччя та грудей, Скитенко О.О. – поранення голови й тулуба, Єфименко Г.А. – поранення коліна. Також, в результаті нападу пошкоджено автомобіль ВАЗ-2109, держномер 640-25 АВ, що належить охоронній фірмі "Б.О.Г.".
- 13.12.2004 близько 17:00 коло під'їзду №4 будинку №35 по вул.Дзержинського м.Дніпропетрівска невтановлена особа через хуліганські дії, здійснивши вибух, нанесла тілесні ушкодження громадянинку Балтаксі Мойсею Михайловичу, який працював заступником директора ВАТ "Дніпропетрівский Центральний ринок".
- 19.06.2005 близько 01:30 засновнику ВАТ "Енергосервіс" Нестеренко Віктору Олександровичу 14.03.1967р.н., коли він з дружиною поверталися додому після постановки авто на стоянку. Троє невідомих нанесли тілесні ушкодження (відкрита черепно-мозкова травма, струс головгого мозку та ножове поранення гомілки). Доставлено до реанімаційного відділення обласної лікарні ім. Мєчнчкова. В Нестеренко нічого не викрадено. ВАТ "Енергосервіс" є засновником ВАТ "Регіоноптсервіс", яке в 2004 було визнане переможцем приватизаційного конкурсу Центрального ринку "Озерка".
- 11.10.2005 близько 20:00 невідомою особою з вогнепальної зброї вчинено замах на вбивство мера Ялти А.Чабанова, потерпілому нанесено проникаюче вогнепальне поранення правого передпліччя [стрілляв дилетант – коли смикав за гачок, пістолет смикнувся за вказівним пальцем праворуч – дилетант L.V.], замах вчинено при вході потерпілого до будинку, де він мешкав.(Чабанов залишився живим завдяки тому, що упав під стіл і решта куль пролетіли мимо, а дружина встигла зачинити двері. Чабанов є фактичним власником ресторану в готелі "Ореанда", а також виступає у відкритому конфлікті з попереднім мером Сергієм Брайко, котрому "лужниківці" надавали фінансову та організаційну підтримку на виборах, Чабанов обіцяв розібратися із законністю приватизації готелю "Ореанда" росіянами. Брайко нині знову обрано мером Ялти.)
Бабаков мав безпосереднє відношення до створення в Україні "Російського клубу", організації, що надавала фінансову та отрагізаційну допомогу Януковичу В.Ф. під час президентських перегонів 2004 року. Членами "Російського клубу" були Курочкін, Чорномирдін, Гельман, Павловський, Суркіс, Медведчук, Янукович.
Разом з тим відомо, що російський політтехнолог Марат Гельман автор та творець політтехнологічного бренду "Родина" на виборах до Держдуми Росії в 2003 році, друг та земляк Бабакова. Після відходу Гельмана на заключному етапі виборчої кампанії Януковича та виступі на російському телебаченні про безперспективність Януковича як кандидата в президенти України, Бабаков, який був спостерігачем на президентських виборах від Держдуми Росії, всіляко показував свою прихильність до альтернативного кандидата і навіть з'являвся на телеекранах у помаранчевому шарфику, чим спровокував депутатський запит про неналежну поведінку депутата Держдуми Росії Жириновського.
В Україні інтереси Бабакова до останнього часу представляв громадянин Росії Максим Борисович Курочкін.
Курочкін Максим Борисович, 04.06.1969 р.н., народився в Росії, в 1989 році, після демобілізації з армії, вступив на юридичинй факультет МДУ, вечірнє відділення якого закінчив в 1994 році, прописаний в м. Москва, пров. Факультетський, б. 3, кв. 173, паспорт громадянина Росії серія 50 № 0290009 видано 15.10.1998 МВС Росії, колишній спортсмен-дзюдоїст, вживає наркотики, брутально поводиться. В м. Києві мешкав у готелі «Прем'єр-Палас», виконавчий директор «Російського клубу» в Україні, відомостей про судимості в ОСК МВС України немає, поганяйла: "Макс Бєшений", "Макс Лужніковський", "Макс Липецький".
За відомостями МВС Росії Курочкін М.Б. лідер "Ізмайловської бригади" ОЗУ "Лужниківське". Неодноразово був затриманий правохоронними органами за рекет, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, пограбування, участь в "кримінальних чварах". Протягом 1989-2001 років щодо Курочкіна М.В. було порушено кілька кримінальних справ, котрі пізніше закривалися за сумнівних обставин.
В 2001 році залучався до справи за підозрою в організації розстрілу у Москві харківського авторитета "Батона".
Довідка: Батозський Сергій Станіславович, 26.04.62, поганяйло "Батон", росіянин.
Народився у м. Харкові. Працював заступником генерального директора АТ "Ресторан "Харків". Був засновником ВАТ "Крокус" (разом з Диментом Ю.Б., Лісним А.Г., Шкутовим В. Л.). Раніше судимий за статтею 83 ч.2 КК України. Стояв на обліку в УБОЗ УВМС України в Харківській області як кримінальний авторитет, мав міжрегіональні та міжнародні злочинні зв'язки на території України та Росії. В м. Харкові мав дружні відносини з кримінальними авторитетами та членами злочинних угруповань – "Іспанцем" - Бодапростим В. П., "Махойем" - Лісним А. Г., та іншими.
В 1998р Ботозького С.С. опрацьовували ДУБОЗ МВС України. Внаслідок проведення оперативних заходів щодо Батозького С.С., той поспіхом відбув до Москви і за наявною інформацією мешкав у свого московського кримінального зв'язкового Федорова Олександра Юрієвича, поганяйло "Фєдя".
Батозький С.С., використовуючи свої корупційні зв'язки в правохоронних органах Москви, за підробними документами оформив прописку у Москві по Ізмайловському Бульвару 49, а пізніше по Фрунзенській Набережній 12, кв. 28 та отримав громадянство Російської Федерації.
У Москві Батозький тісно співпрацював з кримінальними авторитетами та членами Орєховського злочинного угрупування: "Сильвестром" Тімофєєвим С. В., "Вітохой", "Торпедою" - Кузнєцовим А. С. (з Кузнєцовим А.С. мав комерційні стосунки), Кємєровським злочинним угрупуванням - Брати Карєліни, мав дружні та ділові стосунки з членами чеченської діаспори м. Москви та членами чеченського ОЗГ. Одночасно по Москві відомі зв'язки "Батона": кримінальні авторитети - "Маля", "Алік-московський", "Генерал". За наявною інформацією Батозький С. С. в м. Москві мав відношення до наркобізнесу (операції зі збуту кокаїну).
В грудні 2000 р, у вечірній час, на подвір'ї по Фрунзенській Набережній 12, із вогнепальної зброї було обстріляно "Мерседес", в якому знаходився Батозький С.С. Від дачі свідчень у цій справі, Батозький С.С. відмовився. Прокуратурою району було відкрито кримінальну справу за статтею 105 КК РФ (Замах на вбивство).
12.07.2001 р. під час повернення Батозького додому по Фрунзенській Набережній 12, він разом з співмешканкою - Кульматицькою Іриною Артерівною, 1969 р.н., народилася у м. Москві, не працює, був розстріляний з вогнепальної зброї двома невідомими. Кульматицькій І.А. було нанесено вогнепальне поранення голови. Від отриманих поранень обоє померли на місці. Злочинці, кинувши зброю на місці злочину, зникли на авто ВАЗ-2109 світлого кольору. Охоронник Батозького С.С. - Кілєшов О.В. вжив заходів, щоб наздогнати злочинців, в результаті йому вдалося затримати одного з нападників, якого було доправлено до УВС Чєртанівського району АО м. Москви. Злочинцем виявився Пісоцький Вадим Вікторович, 1971 р.н., народився у Дніпропетровській області, прописаний і мешкав у Московській області, Подольському мікрорайоні, селища Фабрика 1-го Травня 44, кв.15. До тепер Пісоцький свідчень не дає, особу другого злочинця не встановлено.
За наявною інформацією, у квітні 2001 року "Батон" в казино "Мєтєліца" побив одного з лідерів "лужниківського" ОЗУ Максима Курочкіна, який потім довгий час лікувався у Німеччині, а після повернення організував розстріл Батозького.
Похорони Батозького С.С. відбулися в 14.07.2001. р в м.Харкові. На похоронах були присутні депутат Харківської Міської Ради Народних Депутатів Кєрнес Г.А., кримінальний авторитет "Іспанець" - Бодапростий Володимир Прозорович, помічник "Іспанця" - Сотніков, Власник ТРК "Сімон" Давтян А. С., "Помідор" - Задоренко В. В., "Маха" - Лєсной А.Г., чемпіон світу з кікбоксінгу Вовчанчин І. В.
В м. Києві з 2002 по 2005 роки Курочкін мешкав в правому крилі 6-го поверху готелю «Прем'єр Палас». Безпосередньо представляв інтереси російських «лужниківскої» та «липецької» ОЗГ з метою легалізації злочинних засобів цих угруповань, через розміщення їх в інвестиційно привабливі підприємства України.
В Україні інтереси М. Курочкіна та російських бізнесменів, які стояли за ним, лобіювали "динамівці" та безпосередньо Медведчук з Суркісом. Тож, питання про придбання готелю "Прем'єр" у власність вирішувався за їхнього бепосереднього сприяння. Г. Суркіс особисто допомагав Курочкіну познайомитися з "потрібними" людьми на вищіх щаблях влади. За сприяння В. Медведчука Курочкіну видали посвідчення працівника Адміністрації Президента України, спецталони та номери на авто, а також оформили його охорону силами працівників спецпідрозділу ДСО МВС "Титан". Машини, на яких їздив Курочкін Мерседес-600 г/н 55533КА, Мерседеси G500 г/н 80020KI та 55058KI були оснащені мигалками СГП як спецмашини.
За розпорядженням Курочкіна в одному з найкращих номерів готелю "Прем'єр Палас" розмістився громадянин Сирії Камаль. Камаль був наркодилером і забезпечував "креком" та елітним героїном окрім самого Курочкіна ще декількох депутатів ВР і працівників Адміністрації Президента Кучми.
Під впливом наркотиків, Курочкін часто відвідував нічні клуби, де неодноразово з грубощами забирав дівчат, садовив їх до авто, відвозив до себе, гвалтував, після чого давав великі суми грошей, щоб ті не зверталися до міліції.
Під час затримання в липні 2004 року працівниками ДУБНОН МВС України в аеропорту Бориспіль Камаля, який перевозив велику партію героїну, той зателефонував безпосередньо заступникову міністра Гусарову (зараз обраний народним депутатом від "Партії Регіонів"), котрий по телефону дав розпорядження відпустити Камаля та повернути йому "товар". На початку 2005 року тіло Камаля знайшли в одній з водойм Чернігівської області. За офіційною версією, він втопився "внаслідок неналежного поводження на воді".
20 червня 2002 року М. Курочкін з групою осіб та братом С.Медведчуком, який обіймав тоді посаду голови ДПА ГНА Львівської області, чартерним рейсом № 9511, замовленим футбольним клубом "Динамо-Київ" прибули до офісу "Львівобленерго", і поставили вимогу провести в екстренному порядку нараду членів правління. На тій нараді головою правління ВАТ "Львівобленерго" було призначено Олійника В.В., якого представив М. Курочкін особисто.
21 червня 2002 року М. Курочкін у супроводі групи осіб прибув до ВАТ "Прикарпаттяобленерго", м. Івано-Франківськ, де мав зустріч з головою правління Сафроновим І.Н., котрий був змушений погодититися з усіма вимогами М. Курочкіна, завдяки чому залишився на своїй посаді.
2 липня 2002 року М.Курочкін, прибув до правління "Полтаваобленерго" для залагодження конфлікту між головою правління Дьоміним А.А. та тимчасово виконуючим його обов'язки Чернявським В.А. Зайшовши до кабінету голови правління А. Дьоміна Курочкін поставив грубу вимогу залишити приміщення, після того протягом півтори години мав конфіденційну бесіду з А. Дьоміним, в результаті якої той написав заяву з проханням звільнити його з посади, яку він обіймав.
20 листопада 2003 року за дивних обставин в ДТП загинув голова правління компанії з енергопостачання ВАТ "Житомиробленерго" Петро Старовойтов, коли його авто Ауді врізалося у вантажівку КрАЗ з прицепом (аварія трапилася на трасі Київ-Житомир в районі населеного пункту Кочеров).
06.11.2004 авто, припарковане поряд з авто, яким користувався Курочкін вибухнуло на вулиці Антоновича в Києві, сам Курочкін не постраждав. Два його охоронці отримали серйозні поранення. Після цього випадку Курочкін поїхав до Москви [сцикливий хлоп’яга, лише раз "толсто намєкнулі" відразу здриснув до Кучково L.V.].
У березні 2005 МВС України Курочкіна було оголошено в розшук у зв'язку з порушенням проти нього кримінальних справ (СУ ГУ МВС Украины в АР Крим за кримінальною справою № 607132 від 29.12.2004 р. за ст. 189 ч.2 КК. та ГСУМВС України за КС № 50-3876 від 24.03.2005р. за ст. 189 ч.4 КК України).
Як зазначив на прес-конференції заступник міністра внутрішніх справ Генадій Москаль, М. Курочкіну, співпрацюючи з колишнім керівником Державного керівництва справами Ігорем Бакаєм, 2 листопада 2004 року за термінового розпорядження Уряду було незаконно відчужено в Криму 346 га ялтинських земель, які знаходяться у заповідній зоні. Окрім того, наступного дня, 3 листопада, І. Бакай підписав розпорядження про передачу під контроль М. Курочкіна київського готелю "Дніпро". Окрім того, раніше під контроль М. Курочкіна, за словами Г. Москаля, через підставних осіб було передано три санаторно-курортних комплекси, а також за сприяння Державної податкової інспекції Дніпропетровська він отримав у власність Дніпропетровський центральний ринок "Озерка".
Після цього керівництво готелю "Прем'єр-Палас" заявило, що оголошений у загальноукраїнський розшук російський бізнесмен Максим Курочкін не пов'язаний з правлінням готелю і не має на нього жодних прав власності.
Відповідно до заяви голови правління ВАТ "Готель "Прем'єр-Палас" Олександра Литвина (член партії "Єдність" мера Києва Омельченко А.А.) від імені акціонерів, Курочкін ніколи не володів "Прем'єр-Паласом", і не є його акціонером, а лише запрошувався до керівництва готелем у складі наглядової ради (НР) протягом недового часу, пише "Українська Правда".
Акціонери ВАТ "Готель "Прем'єр Палас" на початку 2004 року вивели Курочкіна зі складу НР за неналежне виконання ним службових обов'язків, і з цієї миті М. Курочкін жодним чином не пов'язаний з готелем та з його власниками".
Нова НР готелю діє з жовтня 2004 року. До її складу входять голова НР Юрій Антоненко, який обіймає посаду заступника голови правління ВАТ "Українська іноваційно-фінансова компанія", а також члент НР Ірина Филипчук, Дмитро Пилявський та Вадим Ходаковський.
Серед близьких зв'язків "лужниківських" в Україні, окрім вище згаданих, відомі:
- Притика Олександр Яковлевич, 17.05.1959, народився у м. Києві, голова правління банку "ПІБ", АК "ПАРИТЕТ" та "М.Ф.С.". За зсписками Юлії Тимошенко обрано до Київради.
- Спектор Михайло Иосипович, 17.11.1964, народився у м. Ватутіно, Черкаської області, президент ЗАТ "ИЇВ-КОД", директор ТОВ "КЛІМАТ-КОМФОРТ".
- Катерина Фесенко - дружина одного з керівників Держкомкордону
- Микола Білоконь – экс-Міністр Внутрішніх Справ України (наразі мешкає в РФ за рахунок Макса Курочкіна).
Підписатися на:
Дописи (Atom)