Цей місяць був багатий на враження.
Новин було купа. Найгарачіша з них - Львів, де кацапські окупанти вели себе як і належить кацапським окупантам, починаючи від консула, закінчуючи якимось лохом з якогось там "гусскаго шлакоблока".
Іперське мислення. Колоніальне мислення. Постколоніалізм, в якому перебуває Край...
В нас на роботі працює африканець. Назовім його Стівеном. Нас там лише двоє хлопчиків. І ми обоє там тому, що в нас дуже вдало збіглися вимоги до кандидатів на отримання цієї роботи.
Ми з ним добре подружилися і я часто веду з ним культурологічні розмови. Кацапську він на слух трохи сприймає, практично рідною йому є англійська, і йому дуже подобається українська. Балакаємо англійською. Кацапська йому принципово не подобається. Це вже не перший африканець, який вважає кацапську різкою і грубою (чимось віддалено нагадує Суахілі, а про Суахілі нижче). Але то таке - лірика.
Багато розмов провели, я навіть не знаю як їх і систематизувати щоб описати все те. Скажу чесно - я, виявляється, зовсім нічого не знав про Африку. Прямо як у вірші Маяковського "Долг Украине", де зовсім нічого про Україну не знають кацапи.
Оце я і відкриваю для себе Африку, зокрема Уганду.
Доречі, чи так між іншим, - "пан-африканізм" там теж є, але він не популярний і існує десь у глибочезному марґінесі. Але то якось іншим разом, коли систематизую розмови.
Заговорили про колоніалізм. Це те, що нам обом близько й зрозуміло.
Ось тут він однією фразою середньої довжини уладнав усі мої роздуми про колоніалістсько-імперське мислення і показав як безпомилково визначити імперця/колоніаліста. Але спочатку преамбула.
Уганда, як ви знаєте, була колонією Британської Корони, і, якщо ви трохи цікавилися історією Африки, то знаєте, що колоніалісти вийшли звідти у 60-х роках. В Уганді англійська державна разом з суахілі. Тільки ви, ісконнічки, не починайте сходити слиною і сопельками рожевої радості, зачитавши це, бо фактично країна розмовляє на більш ніж 45 мовах, які дуже важко зрозуміти вже навіть просто переїхавши з одного села до іншого. А ось англійська в них майже як у британців - чиста й чітка. В усіх аспектах. Та і сама Суахілі "запозичена з третього боку, як нейтральна і як така, що усіх влаштовує"(с).
Хай там як, а суахілі в угандійців міцно асоціюється з кривавими злочинами угандійської армії, де вживалася лише суахілі, яка, виявляється, дуже добре підходить для військових команд (приклади команд наступного разу). Їх легко запам'ятовувати, вони добре відрізняються в шумі бою (хто придумував собі позивні для військових ігор і знає правила створення позивного той мене зрозуміє - вони мають бути короткими, в них мають бути або приголосна "р", або шиплячі "ш", "щ", "ц", або комбінації того й іншого - тоді позивний легше розібрати і не переплутати в шумі ефіру; так і з командами на суахілі). Тож населення досі асоціює суахілі з головорізами армії.
За описами нашої совіцької армії (дідівщина), він зробив висновок, що люди з таким відношенням одне до одного - НЕ МУСЯТЬ СЛУЖИТИ В ОДНІЙ АРМІЇ. ЇМ ТРЕБА Б СЛУЖИТИ В РІЗНИХ - ВОРОЖИХ ОДНА ДО ОДНОЇ - АРМІЯХ. За описами угандійської армії я впізнав - нашу мусарку. Кругова порука, нероби, падлюки, принципово, технічно, біологічно та за переконаннями нездатні до творчої а тим паче до фізичної праці головорізи, садисти, відморозки, які ніколи одне одного не здадуть, а всіляко підтримають і покриють. Їх усі бояться.
Поліції... - довіряють. Поліція у них як для країни, що (хоч і зі скрипом - а наша ні?) розвивається - досить притомна і тяжіє до законності. Коли хтось украде стільниковий, за ним біжить роззлючена юрба з двохсот осіб, то цей крадій воліє добігти скоріше до найближчого відділку, бо там йому світить лише півроку, а якщо ж юрба наздожене - то розірвуть на шматки. Серйозно. Коли придумують привід заарештувати опозицію, то надсилають армію (хоч вона й не має права встрявати в цивільні справи), але поліція намагаєтсья випередити армійців, та "заарештувати" опозиціонера першою, бо тоді він принаймні залишиться живим, та знаходитиметсья у безпеці в камері під охороною розпорядження прокурора... а не військових.
Ну так ось, угандійці воліють за краще говорити аглійською. Вона у них кругом, але стандартний офіційний варіант суахілі знають усі; усі вільно вміють нею говорити, писати, читати. Сусідні Танзанія та Кенія чисто суахілі-мовні, але англійська у них ніякезна, тому вони їдуть юрбами вчитися до Уганди, бо в Уганді система освіти (принаймні в аспекті англійської) набагато краща, та якісніша.
Білому в Уганді не рекомендуєтсья говорити англійською: будь-який білий, що говорить в Уганді англійською автоматично сприймаєтсья як "oppressor" - пригноблювач. Ненависті до нього не приховують. Тому краще вчить щось нейтральне - українську, польську, німецьку або оптимальний варіант для білого в Уганді - суахілі. :)
Нарешті безпосередньо до колоніалізму, (пост)колоніального мислення.
Нещодавно, почавши чергову культурологічну бесіду дійшли до колоніалізму. Він навів убивчий приклад, який може бути безпомилковим тестом на імперськісь, колоніальність особи. Для нас - українців - це особливо актуально.
Читав він якусь статтю одного британця про колоніальне минуле Африки. Британець там описував які блага принесли колоніалісти Африці, як вони підняли рівень освіти, як вони відкрили колонізованим народам світ, ну а що там було багато жертв серед колонізованих народів, під час їхнього "прінуждєнія к міру"(тм) - то "we are sorry about that", резюмує британський автор статті...
Тут Стівен, вже видно давно проаналізувавши статтю, каже мені. "Цей британець занадто молодий, він пише про те чого зовсім не розуміє, і більш того він зовсім з іншого покоління - покоління НЕ колоніалістів.
Бо особа З КОЛОНІАЛЬНИМ МИСЛЕННЯМ, ІМПЕРСЬКИМ МИСЛЕННЯМ НІКОЛИ НЕ СКАЖЕ "WE ARE SORRY ABOUT THAT". Колоніалісту нема за що вибачатися. Ти ж не вибачатимешся перед свинями чи коровами, за те що ти їх їси. Це тобі треба виростити дітей, онуків, які б ніколи у своєму житті не їли м'яса - ось би вони, зі своїм не м'ясоїдним, не хижацьким світоглядом, могли б вибачатися перед свинями та коровами за те, що ти їв їхніх родичів, виправдовуючи це також тим, що ти давав їм притулок та захист від інших хижаків, ну а те що "наш дідусь їв ваших родичів - ну пробачте".
Але ТИ - ніколи не вибачатимешся, бо для тебе їсти їхнє м'ясо - це норма твого світогляду.
Ось так, любі мої. А ви хочете щоб ерефія визнала Голодомор чи якийсь там масований виїзд українців, кримських татар чи чеченців на сонячні пляжі Сибіру... Та там же ж "єффєктівний менеджер" працював! І всі ці заходи були "зумовлені тодішньою ситуацією" :-/
Скільки там поколінь має змінитися, щоб нарешті звідти почулося - "we are sorry about that"?
Немає коментарів:
Дописати коментар