Замість передмови три правила:
1. Той, хто каже: "з обох боків брешуть", завжди на боці тієї сторони, яка бреше.
2. Той, хто каже: "неважливо, хто почав, неважливо, хто стріляв; важливо, що загинули люди" - тому насправді байдуже до загиблих.
3. Тому, кому завжди незрозуміло, хто ж говорить правду - тому насправді байдуже до правди.
І власне "мова":
Уявімо, шо я типовий засранець "внєпалітік", "замірвавсьоміравєц", "завсьохарошеєпротіфвсєвоплаховєц", "са сваім частньім мнєнієм і у нас дімакратія-шо-хачю-то-гаварю" і так далі, відповідно до тих правил вище.
Переконайте мене, шо це дитсадок в Новій Кондрашівці, а не десь по той бік на окупованій частині. Переконайте мене переконливо.
Хто досі не зрозумів, тому товсто натякаю:
Якби я був директором цього дитсадка, в мене давно вже були би розфарбовані стіни в Івасиках Телесиках, Вернидубах, Котигорошках, Соняшниках, Мальвах (ага - знаю, шо їх навіть розмальовані навколо одвірків та вікон мальвами хати вибішують), а не в отих "внєпалітічєскіх" тропічних пальмочках. І не терба було би нічого нікому доводити яке це село і де воно є, і хто обстріляв...
От робітники цього садка і є типові засранці внєпалітікі, котрі намалювали шось нейтральненьке на випадок раптом власть памєняєцца.
Все, можете кидати капці й какулі... я готовий.
